Захист виплат переселенців

За останні кілька років в Україні з’явилося нове масове явище – переселенці з Криму, а також Донецької та Луганської областей. Офіційна статистика стверджує, що їх чисельність становить більше 1,7 мільйона осіб. Необхідно відзначити, що поняття «біженець» і «переселенець» не еквівалентні. Статус біженця може бути наданий безстроково тільки іноземцям, вимушеним в силу тих чи інших обставин виїхати зі своєї країни і перебувати в підшукування іншого місця проживання. Внутрішньо переміщені особи (переселенці) є громадянами України і переїжджають зі свого постійного місця проживання в межах держави.

При переїзді вимушеним внутрішнім мігрантам необхідно отримати довідку переселенця. Її наявність надає ВПЛ право на оформлення тимчасової адресної грошової допомоги, розмір якого визначено в такий спосіб:

· Працездатні громадяни – 442 грн. на людину / члена сім’ї; причому якщо вищезазначені особи не працевлаштуються протягом двох місяців з дня початку виплат, то розмір матеріальної допомоги на такий же подальший період зменшиться на 50%, а потім припиниться;

· Особи пенсійного віку, діти – 884 грн .;

· Непрацездатні інваліди – 949 грн.

· Підсумкова сума виділених державою коштів не може перевищувати 2400 Грн. на сім’ю.

Механізм фінансування ВПЛ передбачає також відновлення всіх видів компенсацій: пенсій, довічних держстипендій, субсидій та ін. переселенцям, які їм були призначені до отримання цього статусу. У число які потребують такого забезпеченні входять наступні категорії громадян: пенсіонери; сім’ї, які мали обмеженими матеріальними засобами; піклувальники та опікуни; матері-одиначки; діти-інваліди та ін. Переоформити пенсії і соцвиплати можна в тих же структурних підрозділах соціального захисту населення.

Проблеми з виплатами ВПЛ виникли після прийняття в січні 2016 року змін до Закону «Про захист прав і свобод переселенців». Ця переробка увійшла в суперечність з Положенням уряду № 509 від 1 жовтня 2014 року в тій його частині, де йдеться про реєстрацію переселенців. Сутність питання:

· З одного боку необхідно звернутися в Управління соцзахисту населення, розташоване за місцем фактичної адреси претендента для отримання відповідної довідки, де вимагають її подальшої реєстрації в Державній Міграційної служби (відповідно до постанови Кабінету Міністрів);

· З іншого боку ГМС відмовляється проставляти штампи, посилаючись на зміни в законодавчому акті.

Різні громадські організації висувають кілька способів, щоб розірвати це замкнене коло, але поки Міністерство соціальної політики не запропонувало адекватного рішення. Тому процедура отримання статусу ВПЛ, а відповідно і покладених соціальних виплат затягується на невизначений термін.

Наступним каменем спотикання стала виплата пенсій, яка є обов’язком держави і гарантується Конституцією України (ч.2 ст. 22). На жаль, тепер тільки спеціальна комісія (на підставі змін до Постанови № 509 та Постанова № 365, прийнятих 8 червня 2016 року) за підсумками проведеної нею перевірки фактичного місця проживання пенсіонера-переселенця, а також обстеження його матеріальних і побутових умов буде вирішувати чи може ВПЛ, яка досягла пенсійного віку, одержувати належні йому за законом виплати (причому критерії такої оцінки невідомі).

При таких обставинах переселенці потребують юридичної допомоги для: отримання довідки ВПЛ; адресної допомоги; пенсійних та інших соціальних виплат; відновлення документів, що посвідчують особу; працевлаштування; доступу до послуг, що надаються державою (медична допомога, освіта і т. д.). На сьогоднішній день найбільш дієвим, хоча і тривалим за часом способом захисту виплат переселенцям залишаються суди, де ВПЛ можуть оскаржити неправомірні рішення і дії державних органів.